Голодомор 1932-1933
Щороку у четверту суботу листопада Україна і світ вшановують пам'ять жертв Голодомору 1932-1933 років.
Інформаційна кампанія Українського інституту національної пам'яті до 87-х роковин геноциду українців проходить під гаслом "Збережи пам'ять. Збережи правду". Вона покликана нагадати, що до збереження пам'яті про Голодомор може долучитися кожен, наприклад, записавши спогади ще живих очевидців геноциду або передавши до музею сімейні артефакти, що збереглися з того часу.
А вшанувати пам'ять жертв Голодомору в умовах карантинних обмежень можна традиційною хвилиною мовчання о 16:00, 28 листопада, а також запаливши на підвіконнях своїх осель свічку у пам'ять про вбитих голодом.
Нагадаємо, що традицію вшановувати жертв Голодомору засвіченою у вікні свічкою започаткував Джеймс Мейс. Американський історик у 1986-1987 роках очолював Комісію Конгресу США зі збору свідчень очевидців голоду. Джеймс Мейс став одним із героїв проєкту УІНП та UA:Перший "Люди правди".
Також до 87-х роковин геноциду УІНП розробив просвітницький ролик про передумови та причини Голодомору 1932-1933 років. Завантажити відео у високій якості можна тут. Також ролик доступний із субтитрами російською та англійською мовами.
У рамках інформаційної кампанії Інститут підготував нову книгу “Пам’ять роду”.
Книга покликана спонукати кожного відкрити свій родинний фотоальбом, дізнатися більше про історію своїх родин, поговорити з тими, хто ще пам’ятає «великий голод», зафіксувати та передати їхні спогади, щоб пам’ять про геноцид стала запобіжником від повторення подібних злочинів.
До видання увійшли 16 історій, зокрема історії родин письменника та політв’язня Олеся Бердника, письменника і публіциста Сергія Плачинди, які самі дивом вижили в роки Голодомору; розповідь про маму письменниці Тетяни Лемешко, яка через геноцид втратила чоловіка та 11 дітей. Свої родинні історії також розповіли поетка Наталка Поклад, актор Олександр Ігнатуша тощо. Видання містить фрагменти з книги Олеся Бердника “Пітьма вогнища не розпалює” та оповідання Оксани Шалак “Торбинка”. Електронна версія книги вже є у вільному доступі за посиланням. Презентація видання також відбулася в ефірі Українського радіо. Прослухати її можна тут. З 25 листопада, о 20:30, окремі історії з книги можна почути на "Радіо Культура".
Ідею книги продовжує тематичний ролик "Збережи пам'ять! Збережи правду!", створений спільно з Bober Film Studio. У відео знялася 81-річна Віра Никифорівна Отхор, яка є свідком масового голоду 1946-1947 років. Авторка сценарію – Наталія Позняк-Хоменко, режисерка – Діана Горда.
Завантажити ролик у високій якості, а також коротку версію для телебачення можна за посиланням
З 24 до 26 листопада на офіційній сторінці УІНП у фейсбуці відбуваються онлайн-лекції, що з різних ракурсів розкривають історію Голодомору. Їх також можна послухати в записі.
Нагадаємо, Голодомор – акт геноциду українського народу, здійснений керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом організації штучного масового голоду, що спричинив загибель мільйонів українців на території Української СРР та Кубані. Через насильницьке вилучення продовольства, блокаду сіл та цілих районів, заборону виїзду за межі охопленої голодом України, згортання сільської торгівлі, репресії щодо незгодних тоталітарна система створила для українців життєві умови, розраховані на їхнє фізичне знищення. Визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу законодавчо закріплене Законом України “Про Голодомор 1932-1933 років в Україні”, ухваленим Верховною Радою України 28 листопада 2006 року. Постановою Апеляційного суду Києва від 13 січня 2010 р. Й.Сталіна, В.Молотова, Л.Кагановича, П.Постишева, С.Косіора, В.Чубаря, М.Хатаєвича визнано винними в організації Голодомору.
Проєкти у пам'ять про Голодомор 1932-1933 попередніх років
Проєкт «Пам’ять, що рятує: голоси правди» – це 26 банерів, присвячених історіям людей, які не мовчали про Голодомор; спроба почути окремі голоси з мільйонів, що розкривають різні аспекти геноциду українців, а разом створюють загальну картину цього злочину. Голоси про розкуркулення та колективізацію, стратегії виживання та людяність у нелюдяний час, про страждання та скорботу, страх та надію, про злочин і про боротьбу.
Виставка «Україна 1932-1933. Геноцид голодом» пояснює, чому це був геноцид. Вона створена спільними зусиллями Українського інституту національної пам’яті, Національного музею «Меморіал жертв Голодомору», Міністерства закордонних справ України. Електронний варіант виставки різими мовами:
Також різними мовами доступна однойменна брошура на основі матеріалів виставки.
Книги в електронному форматі:
- книга психологині та дослідниці теми Голодомору Ірини Реви «По той бік себе» розповідає, як жах голоду досі впливає на наше життя
- спогади Анастасії Лисивець про Голодомор «Скажи про щасливе життя...»
- книга-каталог фотодокументальної виставки «Спротив геноциду»
Перейти до геоінформаційної системи: "Голодомор 1932-1933 років в Україні"
Немає коментарів:
Дописати коментар