Історія України 11 клас

22 січня 2024

Тема уроку: Державотворчі процеси. Особливості багатопартійної системи. Прийняття Конституції України 1996 року. 

Завдання до уроку:

1. Опрацюйте матеріал підручника § 7, 8 та запишіть коротко навчальну інформацію у зошити.
2. Перегляньте навчальну презентацію "Причини та початок Української революції. УЦР. І і ІІ Універсали. Проголошення УНР. ІІІ універсал" 
3. Перегляньте навчальні відео, які допоможуть вам краще зрозуміти матеріал параграфів 5, 6, 7: 
    
4. Доберіть до імен історичних постатей факти їхньої біографії та запишіть у таблицю:    1. Автор багатьох ґрунтовних наукових праць, зокрема 10-томної «Історії України-Руси», 5-томної «Історії української літератури». 2. Автор оповідань, романів і повістей, двох десятків п’єс, які ставили на сценах Берліна, Москви, Праги, Рима. 3. Автор праці «Відродження нації» про події Української революції. 4. Голова та незмінний лідер Української Центральної Ради. 5. Лідер та ідеолог Української революції, неформальний лідер УПСР. 6. Лідер УСДРП, перший голова Генерального секретаріату. 
5. Укажіть, у яких твердженнях сформульовано значення Другого Універсалу Української Центральної Ради:  1. Уперше в історії України 20 ст. виникло державне утворення під назвою УНР. 2. За українською мовою закріплено статус державної, ухвалено державну символіку.  3. Задекларовано компроміс у стосунках між УЦР і Тимчасовим урядом на перехідний період.  4. Уряд Росії визнав легітимність влади УЦР та автономний статус України.  5. Чітко окреслено територію Української держави, консолідовано український народ.
6. Пройдіть тестування для закріплення знань "УЦР. І і ІІ Універсали. Проголошення УНР" 

13.11.2020

Тема уроку: Адміністративно-територіальні зміни. Входження Кримської області до складу УРСР.

ПРИГАДАЙТЕ: 1. Якими були причини входження Кримської області до складу УРСР? 2. Коли Кримська область увійшла до складу УРСР? 3. Як відбувалася ця подія? 4. Укажіть наслідки приєднання Кримської області до УРСР.

МЕТА: на основі здобутих знань, аналізу документів та ознайомлення з думками експертів визначити міфи і реальність цієї проблеми.

1. Здійснити дослідження документів стосовно входження Кримської області до складу УРСР. Визначити особливості процесу приєднання та його наслідки.

2. За ресурсами Інтернету проаналізувати думки українських експертів щодо цієї проблеми. Визначити, що об’єднує і в чому різняться позиції експертів.

3. За ресурсами Інтернету проаналізувати думки закордонних експертів щодо входження Криму до складу УРСР та його наслідків. Визначити, що об’єднує, а що відрізняє їхні позиції.

Хід уроку

1. Об’єднайтеся в малі групи за тематикою підготовчих завдань, обговоріть результати їх виконання й виберіть найцікавіші роботи.

2. Представте класу спільні висновки, яких ви дійшли під час роботи в малих групах.

3. Презентуйте класу визначені в групах найцікавіші з підготовлених до уроку завдань.

4. Зробіть висновки відповідно до мети заняття.

Причини передачі Кримської області до УРСР

1. Історична та територіальна близькість Криму до України.

2. Спільність економіки, тісні господарські й культурні зв’язки між Кримом та Україною.

3. Катастрофічне становище господарського і культурного життя Криму після депортації кримських народів та потреба в його відновленні.

19 лютого 1954 р. Президія Верховної Ради СРСР на честь 300-річчя возз’єднання України з Росією, враховуючи спільність економіки, територіальної близькості, тісні господарські й культурні зв'язки між Кримом та Україною, прийняла Указ «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

26 квітня 1954 р. Прийнято Закон «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР».

Матеріали до уроку

Перегляньте відео Український Крим. Згадати все

Наслідки:

• розширився курортний потенціал республіки;

• збудовано нові промислові підприємства, школи, лікарні;

• споруджено багато житла;

• повністю забезпечено півострів водою, газом, електроенергією;

• Україна додатково напружувала зусилля для відродження Криму, витрачаючи фінансові та матеріальні ресурси;

• в Україні зросла чисельність росіян, бо населення Криму почало швидко зростати за рахунок переселенців з Росії, які опиралися проведенню українізації.

У травні 1992 р. Верховна Рада Росії визнала рішення Президії Верховної Ради 1954 р. як таке, що не має юридичної сили. Ці дії Росії було рішуче засуджено і відкинуто Україною. Уряд незалежної України виходив і виходить із того, що Крим є невід’ємною складовою частиною України. Така позиція відповідає вимогам міжнародного права, Гельсінській угоді 1975 р., яка передбачає непорушність кордонів.

Документи розповідають:

Постанова Президії Верховної Ради УРСР про подання Президії Верховної Ради РРФСР з питання передачі Кримської області до складу Української РСР

Обговоривши подання Президії Верховної Ради РРФСР про питання передачі Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР, внесене на розгляд Президії Верховної Ради СРСР, Президія Верховної Ради УРСР висловлює сердечну подяку Президії Верховної Ради РРФСР за цей великодушний, благородний акт братнього російського народу.
Український народ з почуттям глибокого задоволення і палкої вдячності зустріне рішення про передачу Криму до складу Української РСР як нове яскраве виявлення безмежного довір’я і свідчення дружби між російським і українським народами.

Уряд України подбає про дальший розвиток і процвітання народного господарства Криму.
Президія Верховної Ради УРСР відповідно до подання Президії Верховної Ради РРФСР постановляє:
Просити Президію Верховної Ради Союзу РСР передати Кримську область зі складу РРФСР до складу УРСР…
                                                                                         Київ. 13 лютого 1954 р.
Якою була реакція Президії Верховної Ради УРСР на передачу Кримської області до складу республіки?

 

Документи розповідають:
Указ Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР
Враховуючи спільність економіки, територіальну близькість і тісні господарські й культурні зв’язки між Кримською областю і Українською РСР, Президія Верховної Ради СРСР постановляє:
Затвердити спільне подання Президії Верховної Ради РРФСР і Президії Верховної Ради УРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР.
                                                                                                19 лютого 1954 р.
Якою була аргументація доцільності передачі Кримської області УРСР у наведеному документі?

Сучасний український історик Ю. Шаповал про входження Кримської області до складу УРСР
…Влаштована коло цього галаслива кампанія затемнювала, по-перше, той факт, що Крим навряд чи можна вважати подарунком Росії, оскільки історично він є батьківщиною кримських татар, з якими так брутально обійшовся сталінський режим. По-друге, утримання Криму породжувало для України велику кількість матеріальних, а також і політико-ідеологічних проблем, оскільки більшість там становили росіяни…
1. У чому полягає точка зору автора на проблему входження Криму до складу УРСР? 2. Порівняйте погляди С. Кульчицького та Ю. Шаповала. Визначте спільне і відмінне в їхньому баченні сутності проблеми передачі Криму УРСР.

Уривок зі статті «Український Крим» сучасного українського історика С. Кульчицького
…Насправді Крим втратила не Росія, а Російська імперія, коли вона стала Радянським Союзом. Це відчуття втрати можна порівняти з фантомним болем в ампутованій нозі. Такий біль безпомилково показує, що людина не позбавилася імперської свідомості. І справді: що заважає росіянам їхати на відпочинок у Крим? Такі поїздки збільшують вітчизняний ВВП, нам буде легше розрахуватися за російський газ. Задоволеними мають бути всі.
Ми живемо у світі, який переріс імперські форми політичної організації. Вимогу повернути Росії Крим потрібно розглядати в ширшому аспекті. Чому тільки Крим, а не всю Україну разом з країнами Балтії, Середньої Азії, Закавказзя, Казахстаном і Молдовою, навіть з Аляскою та південним узбережжям Каспійського моря?
…Передача Криму Україні… ініціатива (Хрущова), підтримана колективним керівництвом в КПРС, яке існувало з 1953 до 1957 р. …У полемічному запалі дані публіцисти пояснювали передачу Криму Україні тільки жорстокою економічною необхідністю. Тим самим заперечувалася наявність ідеологічної складової в цьому акті. Аргумент один: у документах про передачу не йшлося про 300-річчя Переяславської ради, до якого начебто цей «дарунок» було приурочено.
Так, згадки не було. Проте її відсутність свідчила, мабуть, лише про високу кваліфікацію керівників радянської пропаганди. Передавати півострів іншій республіці «до ювілею» — в Росії такий крок сприйняли б негативно. Партійні комітети і без такої прив’язки використовували передачу Криму в пропагандистських цілях на всі 100 відсотків… Наступники Сталіна розуміли, що з припиненням масових репресій у них залишався тільки один спосіб утримування українського народу в кордонах радянської імперії: переконувати в тому, як йому добре «під зорею Радянської влади». Із втратою терористичного чинника, який «залізом і кров’ю» цементував єдність багатонаціональної держави, стократ зростала вагомість пропагандистського чинника… Тому-то Хрущов висунув ідею передачі Криму Україні й постарався обернути доцільну під економічним кутом акцію в підсолоджуючу пропагандистську упаковку: старша сестра передає молодшій частинку своєї території.
Проаналізуйте сутність розуміння істориком питання передачі Криму до складу УРСР у 1954 р.

 

Син Микити Хрущова, професор, доктор технічних наук, учений і публіцист Сергій Хрущов про передачу Криму Україні

«У передаванні Криму до складу УРСР у 1954 році не було політичного підґрунтя... Якщо ви подивитеся на карту, то побачите, що Крим до України пристебнутий. Коли там почали займатися економікою, будувати головний канал, який зараз, на жаль, ви закопали, то Держплан сказав: краще, якщо все це відбуватиметься під однією юридичною особою. І півострів передали Україні... Нічого того, про що в Росії зараз люблять говорити: мовляв, спроба догодити українській бюрократії або навіть подарунок моїй мамі, яка в Західній Україні народилася... Ні, це суто структурно правильне рішення. Крим почав відроджуватися, там насадили винограду...»

• 1) На якій причині передачі Криму Україні наголошує С. Хрущов?
• 2) Як входження до складу України вплинуло на розвиток Криму?

Шлюз на Північно-Кримському каналі (1960-ті). Гігантська іригаційна споруда, зведена у 1961-1971 рр., постачала дніпровську воду з «материка» в Крим

Зі статті в газеті «Кримская правда» 17 січня 1954 р.

«Не залишаються в боргу і українці. Вони діяльно допомагають кримчанам будувати прекрасні міста і курорти, розвивати промислове виробництво. На будовах міста-героя Севастополя, курортної Ялти безперервним потоком йдуть з України потужні вітчизняні механізми та обладнання.

Столиця України — Київ шле сюди потужні механічні навантажувачі, автоматичні дозаторні пристрої для бетонних заводів; Харків дає баштові й електромостові крани, трактори; Миколаїв — транспортери для бетонних заводів, бульдозери; Дніпропетровськ і Дебальцеве — корита-мийки для підприємств, які виробляють флюсовий вапняк; Осипенко (Бердянськ) — дорожні машини; Кременчук — асфальтно-бетонні змішувачі; Прилуки — розчиноноси для механізації штукатурних робіт; Мелітополь надсилає компресори останніх випусків».

• Яка роль українських підприємств у розвитку Криму?

06-10.11.2020

Тема уроку: ХХ з'їзд КПРС. Десталінізація і лібералізація суспільного життя. Реабілітація жертв сталінських репресій. Участь українців у повстаннях у сталінських концтаборах.

Завдання до уроку:

1. Опрацюйте матеріал підручника § 7
2. Перегляньте навчальну презентацію XX з'їзд КПРС і початок лібералізації суспільно-політичного життя. Десталінізація та занотуйте важливу інформацію у зошити.
3. Перегляньте навчальне відео Десталінізація та розвінчання культу особи Сталіна. ЗНО з історії України
4. Перегляньте навчальну презентацію Участь українців у повстаннях у сталінських таборах

03.11.2020

Тема уроку: Внутрішньополітична ситуація в УРСР у першій половині 1950-х рр. Стан промисловості і сільського господарства. Військово-промисловий комплекс.

Завдання до уроку:

1. Опрацюйте матеріал підручника § 8, пункти 2-3
2. Перегляньте навчальну презентацію Стан промисловості і сільського господарства та занотуйте важливу інформацію у зошити.
3. Перегляньте навчальне відео Реформи відлиги. ЗНО з історії України

Увага! І етап шкільної олімпіади з історії.

Олімпіада з історії 11 клас 

Дата та час виконання:

П'ятниця, 16 жовтня

16.00-17.30 к.ч.

08.09.2020

Розділ 1. УКРАЇНА В ПЕРШІ ПОВОЄННІ РОКИ
Тема уроку: Україна – співзасновниця ООН. Участь УРСР в міжнародних організаціях. 

Виконайте завдання: Розподіліть події та постаті відповідно до історичного періоду 

Перегляньте навчальне відео: Невідома Україна. "Повоєнна Україна". Фільм 104
Документальний фільм "Україна та ООН на сучасному етапі: 2 роки в Радбезі"

Игорь Кохановский. «Закон диалектики»

11.09.2020

Тема уроку: Встановлення кордонів УРСР у міжнародних договорах. Обмін територіями 1951 р.

Виконайте завдання:

-       Опрацюйте матеріал підручника  на с. 15 – 16 та заповніть таблицю.

Орієнтовний вигляд таблиці.

Дата укладення дого­вору; держава, з якою СРСР укладав договір	Результати і наслідки договору
16 серпня 1945 p., Поль­ща	• Визнання входження до складу УРСР областей, що відійшли від Польщі у 1939—1940 pp., документ встановлював кордон по «лінії Керзона» з відхиленнями на схід (тобто на користь Польщі) на 5—8 км, а на окремих ділянках — на 17 км (район Немирів — Ялівка) і ЗО км (район р. Солокії і м. Крилува) • Протягом 1945—1948 pp. здійснювався обмін населенням: з України до Польщі виїхало майже 1 млн поляків, з Польщі в Україну — 520 тис. українців • У квітні—травні 1947 р. польський уряд здійснив операцію «Вісла» — насильницьке виселення українців (понад 140 тис. осіб) з українських етнічних земель, які опинилися в складі Польщі • Процес україно-польських територіальних домовленостей завершився 1951 p., коли на прохання Польщі відбувся обмін прикордонними ділянками, у результаті якого до Львівської області відійшли землі в районі м. Кристинополя (перейменованого на Червоноград), а до Польщі відійшли території довкола м. Нижні Устрики Дрогобицької області
29 червня 1945 р., Чехословаччина	• Визнання факту входження Закарпатської України до складу УРСР, який ліквідовував Закарпатську Україну як державне утворення • Радянське керівництво отримало важливий стратегічний плацдарм для посилення свого впливу в Центральній і Південно-Східній Європі
10 лютого 1947 р., Руму­нія	• Відмова Румунії від претензій на Буковину • До УРСР відійшли Північна Буковина, Хотинщина, Ізмаїльщина, тобто юридично закріплювалися кордони, встановлені в червні 1940 р. • Відмова Угорщини від претензій на Закарпаття.

15-18.09.2020

Тема уроку: Діагностичне оцінювання. Велика блокада. Обмін населенням між Польщею й УРСР. Масові депортації (1944–1946 рр.). Операції "Вісла" та "Захід".

Пройдіть діагностичне оцінювання з історії України за розділом "Підсумкове тестування "Україна в роки Другої світової війни"".

Код сесії: E82N2Z

Завдання до уроку:

• Опрацюйте матеріал підручника § 2
• Перегляньте навчальне відео: До 75-ліття початку примусової депортації українців із етнічних земель
• Перегляньте навчальне відео: День в історії. Операція "Вісла".
• Перегляньте навчальну презентацію: Операція "Вісла"
• Перегляньте навчальне відео: День в історії. "Операція "Захід"

• Опрацюйте інфографіки:

Робота в парах

Користуючись інформацією, отриманою на уроці, заповніть порівняльну таблицю.

Операції «Вісла» та «Захід»

	«Вісла»	«Захід»
Хронологічні межі	28 квітня – 28 серпня 1947 р.	21 – 26 жовтня 1947 р.
Території, що постраждали	Холмщина, Лемківщина, Надсяння	Західна Україна
Мета	«очищення» території Закерзоння від автохтонного українського населення; асиміляція українців у польському середовищі» знищення баз діяльності ОУН-УПА	знищення соціальної бази українського підпілля в регіоні; наповнення трудовим ресурсом промислового виробництва північних районів СРСР; як дієвий аргумент щодо прискорення колективізації.
Наслідки	близько 150 тисяч українців; великі втрати УПА	26 332 родини (77 291 особа).

22-25.09.2020

Тема уроку: Посилення радянізації та репресії у західних областях УРСР. Український визвольний рух у 1944–1950-х рр. Василь Кук. 

• Пройдіть тестування за темою "Підсумкове тестування "Вихід УРСР на міжнародну арену в повоєнний період". Код сесії: E82N2Z
• Виконайте тестові завдання:

1) Військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала в депортації українського населення з південно-східних регіонів Польщі: 
А)   «Захід»               Б) «Вісла»              В) «Схід»    Г) «Південь» 

2)      Остаточний обмін територіями з Польщею відбувся:
А)   19 лютого 1954 р.
Б)    15 лютого 1951 р.
В)   16 серпня 1945 р.
Г)   10 лютого 1947 р.

3) Масові депортації розпочалися підписанням угоди про обмін населенням: 
А)   9 вересня 1944 р.
Б)   28 квітня 1947 р.
В)   21 жовтня 1947 р.
Г)   5 березня 1950 р.

4) 28 квітня – 29 липня 1947 р. – хронологічні межі операції: 
А)   «Захід» Б)   «Вісла» В)   «Схід» Г)   «Південь»

5) Операція «Вісла» була проведена з метою: 
А)   ліквідації компактного проживання українців на території Польщі, позбавлення ОУН-УПА підтримки українського населення
Б)   форсування Вісли радянськими військами
В)   будівництва оборонної лінії від Вісли до Карпат
Г)   переселення поляків у межиріччя Одеру та Вісли

6) Укажіть акцію, про організацію якої йдеться у наведеному джерелі.
«…Потрібно повністю виконати акцію виселення, почату в 1945 році. Якщо на цей час відсутня можливість передачі тих українців СРСР, то необхідно їх перенаправити на захід і розпорошено розселити, аби унеможливити шкідливу діяльність…»
А)   операція «Захід»
Б)    план Шліффена
В)    план «Ост»
Г)    операція «Вісла»

7) Фіолетова стрілка на карті показує

А)   кількість виселених українців до Польщі
Б)    кількість виселених поляків з України
В)   кількість убитих поляків українцями
Г)    кількість заарештованих українців у Польщі

8) Розташуйте події у хронологічній послідовності.
А)   операція «Захід»
Б)    відмова Румунії від претензій на Буковину та Хотинщину
В)    заснування ООН
Г)    утворення Закарпатської області

• Перегляньте навчальне відео Українська РСР: операція «Вісла» , спротив УПА та репресії.
  
• Перегляньте навчальну презентацію: Український визвольний рух у 1944–1950-х рр.
• Складіть пазл та опрацюйте додаткову інформацію № 1 та № 2 про останнього командира УПА Василя Кука.
• Опрацюйте матеріал підручника § 2, § 3 п. 1, 2

29.09.2020

Тема уроку: Ліквідація УГКЦ у 1946-1947 рр.

• Вправа для підготовки до ЗНО
• Розгадайте ребус: 

• Вправа "Сенкан"

-       Створіть сенкан до слова-відгадки.

Алгоритм складання сенкану:

Тема (іменник)

Опис (прикметник, 2 слова)

Дія (дієслово, 3 слова)

Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного (4 слова).

Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок, 1 слово).

• Історична довідка:

До встановлення влади більшовиків на Західній Україні Українська греко-католицька церква (УГКЦ) налічувала 3040 парафій, 4440 церков, мала 5 духовних семінарій, 2 школи, 127 монастирів, видавала 3 тижневі і 6 місячних часописів. Церкву очолював митрополит, якому підлягали 10 єпископів, 2950 священників та понад 3,1 млн. віруючих. УГКЦ відігравала важливу роль у духовному житті Західної України і була національною церквою. 

• Кероване читання (ст. 33-34)
• Вправа "Доповни речення"

·        Необхідність ліквідації УГКЦ радянська влада вбачала у…

·        Процес ліквідації УГКЦ став більш реальним унаслідок…

·        Після відмови духовенства та вірян УГКЦ…

·        Наступника митрополита А, Шептицького спіткав…

·        Для населення ліквідація УГКЦ мала виглядати як…

·        Унаслідок псевдособору у Львові…

• Перегляньте навчальну презентацію: Боротьба проти Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Ліквідація УГКЦ

29.09.2020

Тема уроку: Ліквідація УГКЦ у 1946-1947 рр.

• Пергляньте навчальне відео  Йосиф Сліпий. Один з найвідоміших українців свого часу
• Складіть пазл 
• Додаткова інформація: "Хронологія. Ліквідація УГКЦ"

• Закріплення знань Виконайте інтерактивне завдання
• Д/з Вивчити § 3, п. 3

09-13.10.2020

Тема уроку: Ідеологічні кампанії. “Чистки” творчої інтелігенції. Культура в перші повоєнні роки. Відбудова системи освіти. Наука.

Завдання до уроку:

• Пройдіть тестування за темою "Ідеологічні кампанії. “Чистки” творчої інтелігенції". 
• Перегляньте навчальну презентацію Культура в перші повоєнні роки. Відбудова системи освіти. Наука. та занотуйте важливу інформацію у зошити.
• Перегляньте навчальну презентацію Розвиток літератури, образотворчого мистецтва, музики та театру
• Розгадайте ребуси:

                               

Узагальнена таблиця за темою "Культура у перші повоєнні роки (1945-1950-их рр.)"

(за матеріалами сайту http://interactive.ranok.com.ua)

Культура в перші повоєнні роки   (1945 - перша половина 1950-­х рр.)
Відбудова системи освіти	·    Відбудова системи народної освіти; гостра потреба в підручниках, зошитах, навчальному обладнанні, нестача приміщень, учителів тощо. ·   Заідеологізованість освіти. ·    1953 р. — перехід до обов’язкової семирічної освіти. ·    Скорочення шкіл з українською мовою викладання. ·    Запровадження мережі вечірніх та професійних заочних шкіл, навчальних курсів для дорослих. ·    Відновлення роботи вищих навчальних закладів України; зменшення їхньої кількості через злиття інститутів; викладання переважно російською мовою
Наука	·    Провідна наукова установа — Академія наук УРСР на чолі з О. Палладіним. ·    Відновлення роботи науково-­дослідних установ. ·    1946 р. — запуск першого в УРСР атомного реактора. ·    1948-1950 рр. — виготовлення першої в Європі цифрової обчислювальної машини (С. Лебедєв). ·    Винайдення нової автоматичної технології зварювання (Є. Патон). ·    Запровадження досягнень науки і техніки у промисловість (переважно у воєнне виробництво). ·    Ідеологізація та політизація науки: ·      «Лисенківщина» (назва походить від прізвища президента Всесоюзної академії сільськогосподарських наук Т. Лисенка, який свою позицію аргументував не науковими доказами, а ідеологічними штампами, запозиченими з «Короткого курсу історії ВКП(б)»); розгром генетики та кібернетики (проголошення генетики «продажною донькою імперіалізму», а кібернетики її «рідною сестрою»); ·      Викриття «помилок та перекручувань» у працях українських істориків: постанова ЦК КП(б)У «Про політичні помилки і незадовільну роботу Інституту історії України Академії наук УРСР» (1947 р.); виявлення «перекручень буржуазно­націоналістичного характеру» у працях колишнього директора Інституту історії АН УРСР М. Петровського, присвячених українському національно­визвольному руху; у «Короткому курсі історії України» (за редакцією С. Білоусова, К. Гуслистого, М. Супруненка та ін.); у першому томі «Історії України», виданому АН УРСР в 1943 р., тощо; звинувачення С. Білоусова, К. Гуслистого, М. Петровського, М. Супруненка, Л. Славіна, Ф. Ястребова у відродженні ідей історичних концепцій В. Антоновича, М. Грушевського, у відході від принципу партійності, в антинауковості
Література	·    Складності розвитку літератури в умовах «ждановщини»: ·      прийняття партійних постанов з ідеологічних питань, у яких містилася нищівна критика українських видань; ·      розгортання боротьби проти «безідейності, безпринципності, формалізму, космополітизму й низькопоклонства перед гнилим заходом» із метою посилення культурно­ідеологічної ізоляції радянського суспільства від західного світу; ·      розгортання Л. Кагановичем боротьби з «українським буржуазним націоналізмом», жертвами якої стали А. Малишко, П. Панч, М. Рильський, Ю. Яновський, Остап Вишня, В. Сосюра та ін. ·    Створення українськими письменниками, не зважаючи на важкі умови праці, високохудожніх творів (трилогія О. Гончара «Прапороносці»; роман М. Стельмаха «На нашій землі»; «Київські оповідання» Ю. Яновського, гумористичні оповідання Остапа Вишні тощо)
Образотворче мистецтво	·    Основна тематика — події Другої світової війни: Д. Безуглий «Форсування Дніпра»; С. Отрощенко «Німецькі окупанти на Україні»; Т. Яблонська «Ворог наближається». ·    Популярність історичної тематики: В. Задорожний «Богдан Хмельницький залишає в заставу кримському ханові свого сина Тимоша»; горельєф І. Гончара «Переяславська Рада»; скульптурна група А. Білостоцького та О. Супруна «Перед боєм. Богдан Хмельницький, Максим Кривоніс, Іван Богун». ·    Портрети О. Шовкуненка (партизанки М. Вовчик­Блакитної, народної артистки СРСР М. Литвиненко­Вольгемут, С. Ковпака). ·    Провідний майстер книжкової графіки — В. Касіян
Музика	·    1946 р. — постанова ЦК КП(б)У «Про репертуар державних і оперних театрів УРСР…», згідно з якою обов’язковою стає перевага в репертуарах спектаклів на сучасні теми; вимога від театральних діячів оспівувати успіхи в соціалістичному будівництві. ·    Найвизначніші твори: ·      Друга симфонія і сюїта «Король Лір» Г. Майбороди; ·      сюїта «Пам’яті Лесі Українки», «Партизанські картини» А. Штогаренка; ·      «Прикарпатська симфонія» С. Людкевича; ·      опера «Богдан Хмельницький» К. Данькевича (лібрето О. Корнійчука і В. Василевської), яких звинуватили в тому, що вони недостатньо зобразили прогресивну роль у житті українського народу російського царя і бояр; ·      опери «Милана» Г. Майбороди (лібрето А. Турчинської), «Украдене щастя» Ю. Мейтуса, «Довбуш» С. Людкевича, опера­інтерпретація драми­феєрії Лесі Українки «Лісова пісня» В. Кирейка; ·      популярність пісень П. Майбороди, А. Кос­Анатольського, І. Шамо, А. Філіпенка, Л. Ревуцького, А. Штогаренка та ін.
Кінематограф	·    1944 р. — повернення з евакуації Київської студії художніх фільмів; початок відбудовчих робіт на Одеській студії художніх фільмів. ·    Творчі здобутки кінематографістів: фільми «Нескорені» (про боротьбу шахтарів Донбасу проти фашистських окупантів), «Зігмунд Колосовський», «В далекому плаванні» за мотивами «Морських оповідань» К. Станюковича, «Украдене щастя», «Доля Марини», «Командир корабля» та ін.

20.10.2020

Тема уроку: Практичне заняття «Повсякденне життя в перші повоєнні роки»

Працюємо з матеріалом  § 6

24.11.2020

Тема уроку: Зародження дисидентського руху в Україні та його течії.

Завдання до уроку:
 Опрацюйте навчальну презентацію Зародження дисидентського руху та його течії і особливості

27.11.2020

  Тема: Зародження дисидентського руху в Україні та його течії. Левко Лук’яненко. Антирадянські виступи 1960-х рр.

Біографічна довідка

Левко Лук’яненко (1928–2018) 

Народився на Чернігівщині. Протягом 1944–1953 років відбував військову службу, спочатку в Україні, згодом в Австрії, потім у Грузії і Закавказзі. Паралельно закінчив середню вечірню школу, здобув фах авторемонтника. У той час у молодого Лук’яненка зародилося бажання боротися за незалежну Україну. Вважаючи, що найкраща освіта для боротьби – юридична, закінчив юридичний факультет Московського університету. Після завершення університету отримав скерування у відділ пропаганди Радехівського райкому партії на Львівщині. «Носячи ширму комуністичного активіста», розпочав громадську діяльність. Тут він знайшов чимало однодумців. Вони вважали, що досягти незалежності можна не силою зброї, а правовими засобами. Задля реалізації своєї мети у 1959 році створили підпільну організацію Українська робітничо-селянська спілка(УРСС). Оскільки у програмі партії основною метою зазначили здобуття незалежності України, нехай і мирним парламентським шляхом, доля членів

УРСС була визначена. У камері смертників Левко Лук’яненко провів 72 доби, після чого вирок замінили на 15 років позбавлення волі. У1976 році разом з Миколою Руденком став співзасновником Української громадської групи сприяння виконанню Гельсінських угод, за що був засуджений на 10 років позбавлення волі і 5 років заслання та визнаний «особливо небезпечним рецидивістом». На початку 1989 р. повернувся в Україну і очолив Українську Гельсінську спілку, а у 1990 р. – Українську республіканську партію. Він – співавтор тексту «Акта проголошення незалежності України» від 24 серпня 1991 року. Здійснював активну політичну діяльність у незалежній Україні і займався літературною творчістю, народний депутат України І, II, IV і V скликань. 

Діяльність УРСС (Української робітничо-селянської спілки)

Витяг із книги І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?» (1965) 

«От і радіємо з денаціоналізації десятків народів, з успіхів русифікації, то, що мовляв понад десять мільйонів неросіян в Союзі, за останнім переписом, назвали «рідною російську мову і зреклися своєї мови. І ставимо це в заслугу «великому и могучому руському язику», забуваючи, що всі великі росіяни вбачали велич і красу своєї мови зовсім не в її нібито здатності витісняти й заміняти собою інші і славили її лише тоді й оскільки, коли й оскільки йшлося про обстоювання її для себе, а не поширення її на інших. 

… Щоб десятки націй СРСР «добровільно» відмовилися від своєї мови й національності, для цього потрібно дуже багато, непомірно багато неправди й несправедливості. Бо ж в атмосфері правди й справедливості безглузда й дика сама постановка того питання, такої мети: спеціально відмовлятися від своєї мови … Кому і що це дає? … Потрібно багато несправедливості і неправди щодо минулої історії цих народів , щодо марксизму-ленінізму, щодо суті комунізму, щодо характеру тих процесів, які відбуваються на наших очах. Чи при цьому можливе буде створення тієї високо людяної й високоморальної атмосфери, з якою тільки й пов’язується в наших поглядах комунізм».